Словник української мови (1927)/кобець
◀ кобер | Словник української мови К кобець |
кобза ▶ |
|
Ко́бець, бця, м. = Кі́бець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобця б'є. Чуб. I. 60.
◀ кобер | Словник української мови Борис Грінченко К кобець |
кобза ▶ |
|
Словник української мови — К
кобець
Борис Грінченко
1927
Ко́бець, бця, м. = Кі́бець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобця б'є. Чуб. I. 60.