Словник української мови (1927)/клястися
◀ клясти | Словник української мови К клястися |
клятий ▶ |
|
*Клясти́ся, ну́ся, не́шся, гл. Клясться, божиться. «Клянусь тобі богом, що більше не буду!» — і клянеться й присягається злодій. С. Пальчик Звен. у. Ефр.