Словник української мови (1927)/клятий

by Борис Грінченко

◀ клястися

Словник української мови Борис Грінченко К клятий

клятований ▶

Київ: Горно, 1927

Кля́тий, а, е. 1) Проклятый. Нехай кляті бенкетують. Шевч. 53. Жидюга… лічить гроші коло ліжка, клятий. Шевч. 135. 2) Переносно: упорный, упрямый. *3) Злой, злобный. Мухи в Спасівку дуже кляті, кусливі. Крим. Є всякі відьми: і добрі, і кляті. Крим.