Словник української мови (1927)/клопітно
| ◀ клопітний | Словник української мови К клопітно |
клопота ▶ |
|
Кло́пітно, нар. Беспокойно, хлопотно; хлопотливо.
| ◀ клопітний | Словник української мови Борис Грінченко К клопітно |
клопота ▶ |
|
Словник української мови — К
клопітно
Борис Грінченко
1927
Кло́пітно, нар. Беспокойно, хлопотно; хлопотливо.