Словник української мови (1927)/карючений
| ◀ карюковий | Словник української мови К карючений |
карючити ▶ |
|
Карю́чений, а, е. Склеенный столярным клеем. Ой на столі тарілочка карюченая. Нп.
| ◀ карюковий | Словник української мови Борис Грінченко К карючений |
карючити ▶ |
|
Словник української мови — К
карючений
Борис Грінченко
1927
Карю́чений, а, е. Склеенный столярным клеем. Ой на столі тарілочка карюченая. Нп.