Словник української мови (1927)/карючити
| ◀ карючений | Словник української мови К карючити |
каса ▶ |
|
Карю́чити, чу, чиш, гл. 1) Клеить столярным клеем. 2) Коробить, кривить.
| ◀ карючений | Словник української мови Борис Грінченко К карючити |
каса ▶ |
|
Словник української мови — К
карючити
Борис Грінченко
1927
Карю́чити, чу, чиш, гл. 1) Клеить столярным клеем. 2) Коробить, кривить.