Словник української мови (1927)/карюковий
| ◀ карюк | Словник української мови К карюковий |
карючений ▶ |
|
Карюко́вий, а, е. Принадлежащий карюко́ві.
| ◀ карюк | Словник української мови Борис Грінченко К карюковий |
карючений ▶ |
|
Словник української мови — К
карюковий
Борис Грінченко
1927
Карюко́вий, а, е. Принадлежащий карюко́ві.