Словник української мови (1927)/карюк
◀ карчило | Словник української мови К карюк |
карюковий ▶ |
|
Карю́к, ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. I. 235.
◀ карчило | Словник української мови Борис Грінченко К карюк |
карюковий ▶ |
|
Словник української мови — К
карюк
Борис Грінченко
1927
Карю́к, ка́, м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. I. 235.