Словник української мови (1927)/зобати
| ◀ зо | Словник української мови З зобати |
зобачати ▶ |
|
Зоба́ти, ба́ю, єш, гл. = Дзю́бати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.
| ◀ зо | Словник української мови Борис Грінченко З зобати |
зобачати ▶ |
|
Словник української мови — З
зобати
Борис Грінченко
1927
Зоба́ти, ба́ю, єш, гл. = Дзю́бати. Калину зобає, тяженько здихає. Чуб. V. 854.