Словник української мови (1927)/знахарь

by Борис Грінченко

◀ знахарський

Словник української мови Борис Грінченко З знахарь

знахарювати ▶

Київ: Горно, 1927

Зна́харь, ря, м. = Зна́тни́к. Став я шукать знахарів та усяких характерників. Стор. МПр. 41. Знахарі і знахарки, замісць «воистину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чайок деру», або що инше, що думають заподіять чарами. Ном. № 289, стр. 282.