Словник української мови (1927)/знатник
| ◀ знатний | Словник української мови З знатник |
знатниця ▶ |
|
Зна́тни́к, ка, м. Знахарь, колдун. Мнж. 72. Сей Бондарь знатник великий був. О. 1862. V. 102.
| ◀ знатний | Словник української мови Борис Грінченко З знатник |
знатниця ▶ |
|
Словник української мови — З
знатник
Борис Грінченко
1927
Зна́тни́к, ка, м. Знахарь, колдун. Мнж. 72. Сей Бондарь знатник великий був. О. 1862. V. 102.