Словник української мови (1927)/згонини
| ◀ згон | Словник української мови З згонини |
згонити ▶ |
|
Зго́нини, зго́нин, ж., мн. Части колосьев и соломы, падающие вместе с зерном при веянии последнего, сметаемые обыкновенно метлой. Зганяй бо мерщі з зерна оті згонини, не спи. Брацл. у.