Словник української мови (1927)/згон
◀ згомоніти | Словник української мови З згон |
згонини ▶ |
|
Згон, ну, м. = Згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні. Терск.
◀ згомоніти | Словник української мови Борис Грінченко З згон |
згонини ▶ |
|
Словник української мови — З
згон
Борис Грінченко
1927
Згон, ну, м. = Згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні. Терск.