Словник української мови (1927)/звиняти

by Борис Грінченко

◀ звинутися

Словник української мови Борис Грінченко З звиняти

звисати ▶

Київ: Горно, 1927

Звиня́ти, ня́ю, єш, гл. = Вибача́ти. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте. Ном. № 12085. *Звині́ть за сло́во, на сло́ві. Извините за выражение. Хот. у. Нік.