Словник української мови (1927)/звинутися
| ◀ звинути | Словник української мови З звинутися |
звиняти ▶ |
|
Звину́тися, ну́ся, не́шся, гл. Успеть (сделать, возвратиться). Я звинувся і все зробив. НВолын. у.
| ◀ звинути | Словник української мови Борис Грінченко З звинутися |
звиняти ▶ |
|
Словник української мови — З
звинутися
Борис Грінченко
1927
Звину́тися, ну́ся, не́шся, гл. Успеть (сделать, возвратиться). Я звинувся і все зробив. НВолын. у.