Словник української мови (1927)/звикатися
◀ звикати | Словник української мови З звикатися |
звиклий ▶ |
|
Звика́тися, ка́юся, єшся, сов. в. зви́кнутися и зви́ктися, нуся, нешся, гл. Свыкаться, свыкнуться. Галя сперва жахалась його, а далі звиклась. Рудч. Ск. I. 132.