Словник української мови (1927)/звикати
| ◀ звикання | Словник української мови З звикати |
звикатися ▶ |
|
Звика́ти, ка́ю, єш, сов. в. зви́кнути и зви́кти, ну, неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Хто не звик правди поважати, той завше ласий панувати. Ном. № 1132.