Словник української мови (1927)/звиклий
| ◀ звикатися | Словник української мови З звиклий |
звикнути ▶ |
|
Зви́клий, а, е. 1) Привыкший. Я не звиклий був з дітьми. Драг. 63. *2) Обычный, обыкновенный. Франко.
| ◀ звикатися | Словник української мови Борис Грінченко З звиклий |
звикнути ▶ |
|
Словник української мови — З
звиклий
Борис Грінченко
1927
Зви́клий, а, е. 1) Привыкший. Я не звиклий був з дітьми. Драг. 63. *2) Обычный, обыкновенный. Франко.