Словник української мови (1927)/звербувати
| ◀ звенькотіти | Словник української мови З звербувати |
звергати ▶ |
|
Звербува́ти, бу́ю, єш, гл. Завербовать. В Бердичеві славнім місті звербували хлопців двісті. Макс. 161.
| ◀ звенькотіти | Словник української мови Борис Грінченко З звербувати |
звергати ▶ |
|
Словник української мови — З
звербувати
Борис Грінченко
1927
Звербува́ти, бу́ю, єш, гл. Завербовать. В Бердичеві славнім місті звербували хлопців двісті. Макс. 161.