Словник української мови (1927)/звенькотіти
| ◀ звеніти | Словник української мови З звенькотіти |
звербувати ▶ |
|
Звенькоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Звенеть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. НВолын. у.
| ◀ звеніти | Словник української мови Борис Грінченко З звенькотіти |
звербувати ▶ |
|
Словник української мови — З
звенькотіти
Борис Грінченко
1927
Звенькоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Звенеть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. НВолын. у.