Словник української мови (1927)/збиткуватися
◀ збиткувати | Словник української мови З збиткуватися |
збитний ▶ |
|
Збиткува́тися, ку́юся, єшся (над ким), гл. = Збиткува́ти (кого́). Не збиткуйся, чужа мати, не збиткуйся надо мною. Чуб. V. 548. Най ся ляхи не збиткують, моє тіло не чвертують. Гол. I. 155. Теперка, дякувати богу, вже не збиткуються над нами, як за кріпацтва було. Каменец. у.