Словник української мови (1927)/збитний
◀ збиткуватися | Словник української мови З збитний |
збитниця ▶ |
|
Зби́тний, а, е. 1) Излишний, чрезмерный. 2) — чолові́к. = Збито́шник. Вх. Лем. 417.
◀ збиткуватися | Словник української мови Борис Грінченко З збитний |
збитниця ▶ |
|
Словник української мови — З
збитний
Борис Грінченко
1927
Зби́тний, а, е. 1) Излишний, чрезмерный. 2) — чолові́к. = Збито́шник. Вх. Лем. 417.