Словник української мови (1927)/збезумитися

by Борис Грінченко

◀ збезсебитися

Словник української мови Борис Грінченко З збезумитися

збезчестити ▶

Київ: Горно, 1927

Збезу́митися, млюся, мишся, гл. Одуреть, обезуметь. Як нап'ється горілки — збезумиться чоловік. Черк. у. Прости, батеньку, не гнівайся, я вчора п'яний був, збезумився. Чуб. III. 87.