Словник української мови (1927)/збезсебитися

by Борис Грінченко

◀ збезволений

Словник української мови Борис Грінченко З збезсебитися

збезумитися ▶

Київ: Горно, 1927

*Збезсе́битися, блюся, бишся, гл. Выйти из себя, одуреть. Він збезсебився, наче здурів, напившись горилки. Волч. у. Сл. Яворн. Черемш.