Словник української мови (1927)/збезчестити
| ◀ збезумитися | Словник української мови З збезчестити |
збентежений ▶ |
|
Збезче́стити, че́щу, стиш, гл. Обесчестить, *опозорить. Той Карній Заволока збезчестив мене. КС. 1883. VII. 501.
| ◀ збезумитися | Словник української мови Борис Грінченко З збезчестити |
збентежений ▶ |
|
Словник української мови — З
збезчестити
Борис Грінченко
1927
Збезче́стити, че́щу, стиш, гл. Обесчестить, *опозорить. Той Карній Заволока збезчестив мене. КС. 1883. VII. 501.