Словник української мови (1927)/зашмалити
| ◀ зашмагати | Словник української мови З зашмалити |
зашмалювати ▶ |
|
Зашмалю́вати, люю, єш, сов. в. зашмали́ти, лю́, лиш, гл. Подвергать, подвергнуть загару, обжечь.
| ◀ зашмагати | Словник української мови Борис Грінченко З зашмалити |
зашмалювати ▶ |
|
Словник української мови — З
зашмалити
Борис Грінченко
1927
Зашмалю́вати, люю, єш, сов. в. зашмали́ти, лю́, лиш, гл. Подвергать, подвергнуть загару, обжечь.