Словник української мови (1927)/зашмагати
| ◀ зашлюбитися | Словник української мови З зашмагати |
зашмалити ▶ |
|
Зашмага́ти, га́ю, єш, гл. Засечь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. I. 191.
| ◀ зашлюбитися | Словник української мови Борис Грінченко З зашмагати |
зашмалити ▶ |
|
Словник української мови — З
зашмагати
Борис Грінченко
1927
Зашмага́ти, га́ю, єш, гл. Засечь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. I. 191.