Словник української мови (1927)/зашмалювати
◀ зашмалити | Словник української мови З зашмалювати |
зашмалюватися ▶ |
|
Зашмалю́вати, люю, єш, сов. в. зашмали́ти, лю́, лиш, гл. Подвергать, подвергнуть загару, обжечь.
◀ зашмалити | Словник української мови Борис Грінченко З зашмалювати |
зашмалюватися ▶ |
|
Словник української мови — З
зашмалювати
Борис Грінченко
1927
Зашмалю́вати, люю, єш, сов. в. зашмали́ти, лю́, лиш, гл. Подвергать, подвергнуть загару, обжечь.