Словник української мови (1927)/зашлюбитися
◀ зашлюбити | Словник української мови З зашлюбитися |
зашмагати ▶ |
|
Зашлю́битися, блюся, бишся, гл. Обвенчаться, жениться, выйти замуж. Зашлюбитись, не дощик перечекати. Ном. № 8851.
◀ зашлюбити | Словник української мови Борис Грінченко З зашлюбитися |
зашмагати ▶ |
|
Словник української мови — З
зашлюбитися
Борис Грінченко
1927
Зашлю́битися, блюся, бишся, гл. Обвенчаться, жениться, выйти замуж. Зашлюбитись, не дощик перечекати. Ном. № 8851.