Словник української мови (1927)/зачіляпнути
◀ зачілябити | Словник української мови З зачіляпнути |
зачіпати ▶ |
|
Зачіля́пнути, ну, неш, гл. Захватить, заграбастать, забрать. У мене всіх трьох синів зачіляпнули у службу. Харьк. у.
◀ зачілябити | Словник української мови Борис Грінченко З зачіляпнути |
зачіпати ▶ |
|
Словник української мови — З
зачіляпнути
Борис Грінченко
1927
Зачіля́пнути, ну, неш, гл. Захватить, заграбастать, забрать. У мене всіх трьох синів зачіляпнули у службу. Харьк. у.