Словник української мови (1927)/зачілябити
| ◀ зачитатися | Словник української мови З зачілябити |
зачіляпнути ▶ |
|
Зачіля́бити, блю, биш, гл. Ударить, треснуть. Він його як зачілябив у вухо. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
| ◀ зачитатися | Словник української мови Борис Грінченко З зачілябити |
зачіляпнути ▶ |
|
Словник української мови — З
зачілябити
Борис Грінченко
1927
Зачіля́бити, блю, биш, гл. Ударить, треснуть. Він його як зачілябив у вухо. Александров. у. Слов. Д. Эварн.