Словник української мови (1927)/заціпкуватий
| ◀ заціпити | Словник української мови З заціпкуватий |
заціпнути ▶ |
|
Заці́пкуватий, а, е. Затвердевший. Пройшов дощ, а далі зразу сонце, то земля зробилась така заціпкувата, що її і зубами не вгризеш. Полт. у. Слов. Д. Эварн.