Словник української мови (1927)/засторцювати
| ◀ засторонок | Словник української мови З засторцювати |
засторчити ▶ |
|
Засторцюва́ти, цю́ю, єш, гл. 1) = Запрото́рити. Куди це ти засторцювала мою ложку? Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Та я його засторцював у наймити. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. *2) Поставить торчком, заткнуть стоймя.