Словник української мови (1927)/засторонок
◀ застолітній | Словник української мови З засторонок |
засторцювати ▶ |
|
Засторо́нок, нку, м. Боковое отделение в клу́ні, в комнате, в амбаре, боковой придел в церкви и пр. Чуб. VII. 397. Показав засторонки, повні пшениці арнаутки. Левиц. Пов. 194.