Словник української мови (1927)/засвітити
| ◀ засвітати | Словник української мови З засвітити |
засвітла ▶ |
|
Засвіти́ти, ся. См. Засві́чувати, ся.
| ◀ засвітати | Словник української мови Борис Грінченко З засвітити |
засвітла ▶ |
|
Словник української мови — З
засвітити
Борис Грінченко
1927
Засвіти́ти, ся. См. Засві́чувати, ся.