Словник української мови (1927)/засвітла
| ◀ засвітити | Словник української мови З засвітла |
засвічування ▶ |
|
Засві́тла, нар. Засветло. Несуть страву, де що запопали, щоб засвітла повечерять. Шевч. 180.
| ◀ засвітити | Словник української мови Борис Грінченко З засвітла |
засвічування ▶ |
|
Словник української мови — З
засвітла
Борис Грінченко
1927
Засві́тла, нар. Засветло. Несуть страву, де що запопали, щоб засвітла повечерять. Шевч. 180.