Словник української мови (1927)/заржати
| ◀ заржавіти | Словник української мови З заржати |
зарзати ▶ |
|
Заржа́ти, жу́, же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.
| ◀ заржавіти | Словник української мови Борис Грінченко З заржати |
зарзати ▶ |
|
Словник української мови — З
заржати
Борис Грінченко
1927
Заржа́ти, жу́, же́ш, гл. Заржать. Ой заржи, вороний коню, та під круту гору йдучи. Мет. 55.