Словник української мови (1927)/зарзати
◀ заржати | Словник української мови З зарзати |
зарибалити ▶ |
|
Зарза́ти, за́ю, єш, гл. = Заржа́ти. Він зарзає. Шух. I. 89.
◀ заржати | Словник української мови Борис Грінченко З зарзати |
зарибалити ▶ |
|
Словник української мови — З
зарзати
Борис Грінченко
1927
Зарза́ти, за́ю, єш, гл. = Заржа́ти. Він зарзає. Шух. I. 89.