Словник української мови (1927)/заповітритися
| ◀ заповітрити | Словник української мови З заповітритися |
заповіщати ▶ |
|
Запові́тритися, рюся, ришся, гл. Запропаститься.
| ◀ заповітрити | Словник української мови Борис Грінченко З заповітритися |
заповіщати ▶ |
|
Словник української мови — З
заповітритися
Борис Грінченко
1927
Запові́тритися, рюся, ришся, гл. Запропаститься.