Словник української мови (1927)/заповіщати
◀ заповітритися | Словник української мови З заповіщати |
заповнити ▶ |
|
*Заповіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. заповісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Сообщать, посылать сообщение. Левиц.
◀ заповітритися | Словник української мови Борис Грінченко З заповіщати |
заповнити ▶ |
|
Словник української мови — З
заповіщати
Борис Грінченко
1927
*Заповіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. заповісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Сообщать, посылать сообщение. Левиц.