Словник української мови (1927)/заповіт
| ◀ заповіститися | Словник української мови З заповіт |
заповітрити ▶ |
|
Запові́т, ту, м. Завет, завещание. Шевч. 666.
| ◀ заповіститися | Словник української мови Борис Грінченко З заповіт |
заповітрити ▶ |
|
Словник української мови — З
заповіт
Борис Грінченко
1927
Запові́т, ту, м. Завет, завещание. Шевч. 666.