Словник української мови (1927)/заповіститися
| ◀ заповісти | Словник української мови З заповіститися |
заповіт ▶ |
|
*Заповісти́тися, щу́ся, тишся, гл. Отрекомендоваться, представиться. Сл. Нік.
| ◀ заповісти | Словник української мови Борис Грінченко З заповіститися |
заповіт ▶ |
|
Словник української мови — З
заповіститися
Борис Грінченко
1927
*Заповісти́тися, щу́ся, тишся, гл. Отрекомендоваться, представиться. Сл. Нік.