Словник української мови (1927)/заперізувати
◀ заперезати | Словник української мови З заперізувати |
заперізуватися ▶ |
|
Запері́зувати, зую, єш, сов. в. запереза́ти, жу́, жеш, гл. Опоясывать, опоясать.
◀ заперезати | Словник української мови Борис Грінченко З заперізувати |
заперізуватися ▶ |
|
Словник української мови — З
заперізувати
Борис Грінченко
1927
Запері́зувати, зую, єш, сов. в. запереза́ти, жу́, жеш, гл. Опоясывать, опоясать.