Словник української мови (1927)/заперізуватися

by Борис Грінченко

◀ заперізувати

Словник української мови Борис Грінченко З заперізуватися

заперти ▶

Київ: Горно, 1927

Запері́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. запереза́тися, жу́ся, жешся, гл. Опоясываться, опоясаться. Напередовець, красний молодець, заперезався чорною ожиною. Чуб. III. 291.