Словник української мови (1927)/заперезати
| ◀ заперечувати | Словник української мови З заперезати |
заперізувати ▶ |
|
Запері́зувати, зую, єш, сов. в. запереза́ти, жу́, жеш, гл. Опоясывать, опоясать.
| ◀ заперечувати | Словник української мови Борис Грінченко З заперезати |
заперізувати ▶ |
|
Словник української мови — З
заперезати
Борис Грінченко
1927
Запері́зувати, зую, єш, сов. в. запереза́ти, жу́, жеш, гл. Опоясывать, опоясать.