Словник української мови (1927)/занепалий
◀ занепадати | Словник української мови З занепалий |
занепокоєно ▶ |
|
Занепа́лий, а, е. 1) Слабого здоровья, с надорванным здоровьем. Я убогий, занепалий од самої молодости. К. Псал. 203. Його жінка така замліла та занепала. Мир. Пов. II. 53. *2) Пришедший в упадок.