Словник української мови (1927)/занепокоєно
| ◀ занепалий | Словник української мови З занепокоєно |
занепокоєння ▶ |
|
*Занепокоєно, нар. Беспокойно. Занепокоєно озирав раз-по-раз з усіх боків якусь блискучу цяцьку. Л. Янов.
| ◀ занепалий | Словник української мови Борис Грінченко З занепокоєно |
занепокоєння ▶ |
|
Словник української мови — З
занепокоєно
Борис Грінченко
1927
*Занепокоєно, нар. Беспокойно. Занепокоєно озирав раз-по-раз з усіх боків якусь блискучу цяцьку. Л. Янов.