Словник української мови (1927)/заков'язнути
| ◀ заков'язлий | Словник української мови З заков'язнути |
заков'язти ▶ |
|
*Заков'я́з(ну)ти, ну, неш, гл. 1) Завязнуть. 2) Окоченеть. Сл. Нік.
| ◀ заков'язлий | Словник української мови Борис Грінченко З заков'язнути |
заков'язти ▶ |
|
Словник української мови — З
заков'язнути
Борис Грінченко
1927
*Заков'я́з(ну)ти, ну, неш, гл. 1) Завязнуть. 2) Окоченеть. Сл. Нік.