Словник української мови (1927)/заков'язти
◀ заков'язнути | Словник української мови З заков'язти |
закозакувати ▶ |
|
*Заков'я́з(ну)ти, ну, неш, гл. 1) Завязнуть. 2) Окоченеть. Сл. Нік.
◀ заков'язнути | Словник української мови Борис Грінченко З заков'язти |
закозакувати ▶ |
|
Словник української мови — З
заков'язти
Борис Грінченко
1927
*Заков'я́з(ну)ти, ну, неш, гл. 1) Завязнуть. 2) Окоченеть. Сл. Нік.