Словник української мови (1927)/задріжати
| ◀ задріботіти | Словник української мови З задріжати |
задрімати ▶ |
|
Задріжа́ти, жу́, жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
| ◀ задріботіти | Словник української мови Борис Грінченко З задріжати |
задрімати ▶ |
|
Словник української мови — З
задріжати
Борис Грінченко
1927
Задріжа́ти, жу́, жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.